concurs.jpg

Кольöм вежонö Сыктывкарын вужвойтырлöн шылада-драмаа театрын муніс «Кыпыд гажыд ловтö шонтö» фестиваль. Сійöс вöлі сиöма Коми Республикаса народнöй гижысь Алексей Поповлы 65 арöс тырöмлы. Сэні петкöдлісны гижысьлöн пьесаяс серти дасьтöм спектакльяс.

1.png

Фестиваль вылö «Сюр» спектакльöн волісны и Францияысь гöсьтъяс – Сильвиан да Станислав Паломбаяс, Микаэль Сисоват. Театрын ворсöм кындзи найö Алексей Поповкöд ветлісны Кöрткерöс районö.

2.png

Кöрткерöсса библиотека дорын сэтчöс зільысьяс вöзйисны французъяслы инмöдчывны ыджыд изйö, коді, эскыны кö важ йöзлöн шуöмлы, збыльмöдö мортлысь дум-кöсйöмсö. Лыддьысянінын гöсьтъясöс виччысисны нин челядь. Школаын велöдчысьяс петкöдлісны Алексей Поповлöн «Добрячок» пьесаысь юкöн. Том войтыр окотапырысь варовитісны французъяскöд, збоя юасисны театр да спектакль йылысь, кöсйисны тöдны, кажитчöмаö налы Коми му да кöсйöны-ö нöшта коркö волыны миян республикаö. Юалісны и Россиялöн медшöр мытшöд йылысь: кутшöмджыкöсь пö тіянлы, французъяслы, миян туйяс?

3.png

–Дерт, Кöрткерöсö локтігöн неуна лайкйöдліс-таркöдіс. Но ми ог норасьöй, öд сэтшöм мича да сöстöм татчöс вöр-ваыс. Син водзын вöлі ылö водзö нюжалысь туй, а сылöн öтар-мöдарладорас – уна рöма кыпыд арся паськöмö вöччöм пуяс. Татшöм мичсö ми аддзылім сöмын Канадаын. А туйыд и Францияын кöнсюрö татшöм жö, – кывкöрталіс Сильвиан Паломба.

Сэсся Ниццаысь гöсьтъяс мöдöдчисны Пезмöгö «Капуста пуан гаж» вылö. Пезмöгса нянь-солöн вочаалісны дона гöсьтъясöс, библиотека йöрö пыртісны мегыр увті да шлачöдісны найöс корöсьöн, сэсся вöзйисны тöдмавны коми нöдкывъяс. Французъяс окотапырысь ворсісны «Пöсь картупель», «Шор» да мукöд ворсöмысь. Библиотекалöн öшинь улын сулаліс самöвар, а сы бокын бипур вылын пусис чöскыд капуста. Пуöм капустаыс зэв ёна воис суйöрсайсалы сьöлöм вылас, кöть пö кывтö ньылыштан.

4.png

Та бöрын Францияысь гöсьтъясöс корисны пыравны библиотекаö. Сэтчöс музейын налы петкöдлісны, кыдзи важöн йöзыс утюжитчылöмаöсь, вöчлöмаöсь вый да кылöмаöсь джодждöра. А сэсся чöсмöдлісны лязйöн, коми шаньгаöн, пöжöм йöлöн да мукöд сикас сёян-юанöн. Пызан сайын пукалігмоз коми аньяс сьылісны быдöнлы тöдса сьыланкывъяс: «Маръямоль», «Тöдса пилот» да «Катюша». Французъяс дзикöдз ыззисны татшöм пöся вочаалöмсьыд да радпырысь йöктісны-гажöдчисны гудöкасьысьлöн ворсöм улö.

Медбöрын Ниццаысь гöсьтъясöс нуöдлісны пывсьыны. Французъяс корöсьöн бура шлачöдчисны да тшай юигмоз нин вöзйисны сöвмöдны сідз шусяна сиктса туризм, уна иностранеч пö окотитас тіян дорын тадзи шойччынытö.

* * *

Колльöдчигöн нин Паломба гозъя да Микаэль сьöлöмсянь аттьöалісны ассьыныс выль ёртъяссö, миянлы пö зэв нимкодь, мый волім Комиö, öд республиканыд озыр абу сöмын сöстöм да мича вöр-ваöн, но и ыджыд сьöлöма бур йöзöн.

Павел Королёв.

Снимокъясыс авторлöн.

5.png
.
6.png
.
7.png
.

Новости